ГЛАВА I. МОЛОДЬ ЯК ОСОБЛИВА СОЦІАЛЬНО - ДЕМОГРАФІЧНА ГРУПА

12

Висновок

На закінчення зробити кілька висновків по даній роботі.

Молодь займає важливе місце в суспільних відносинах, виробництві матеріальних і духовних благ. Проте її положення в суспільстві і ступінь її участі в творчій діяльності безпосередньо залежать від дій суспільства і держави. В даний час суспільство і держава ще не до кінця подолало споживацьке ставлення до молоді, що в свою чергу сформувало споживацьку позицію молодого покоління. Сьогодні тільки формується суб'єктність молоді, заснована на принципі «що я зробив для своєї країни, а не що країна зробила для мене». Цей принцип вимагає відповідних підходів з боку держави і суспільства, створення нової системи молодіжної роботи. Завдання суспільства і держави сьогодні - надавати всебічну підтримку молодіжним громадським об'єднанням, які направляють активність молоді у бік суспільних інтересів та інтересів державного розвитку. Державна молодіжна політика в сфері організації і забезпечення дозвілля молоді має формувати ідеологію позитивних форм молодіжного та дитячого дозвілля, здорового способу життя. Важливо, щоб в установах органів у справах молоді формувався особливий стиль взаємовідносин, побудований на волі, рівноправності, взаємній повазі. Діяльність установ має здійснюватися на основі індивідуального підходу в роботі з кожною людиною. Підтримка має надаватися всім нужденним молодим громадянам.Молодіжна робота повинна будуватися не на опіку та патерналізмі, а на стимулювання активності самих молодих людей, створення умов для самостійного вирішення поставлених перед ними проблем. Молодіжна робота не орієнтована на створення пільг для молоді. Це - адресна та системна інвестиційна політика, передбачає вкладення коштів молодь через організацію та стимулювання роботи ініціюється, організовуваній та проведеної насамперед самою молоддю. Прийняті напрями і програми молодіжної роботи для забезпечення її результативності повинні носити системний, довгостроковий і стабільний характер.

1.Соціальна робота з молоддю: навч. посібник / під ред. д.п.н., проф. Н.Ф. Басова. - М.: Дашков і Ко, 2008. - 328 с.2.Григор'єв С.І., Гуслякова Л.Г., Гусова С.А. Соціальна робота з молоддю .- М.: Гардаріки, 2008. - 204 с.
1. Ціннісні орієнтації молоді. За останні десятиріччя як в нашій країні так і за кордоном проблемацінностей і ціннісних орієнтацій набула особливої актуальності. Ціпоняття є об’єктом дослідження багатьох наук зокрема, філософії,психології, соціології, що говорить про їхню складність табагатоплановість. Цінності за П. Менцеру це те, що почуття людини диктує признативажливішим над всім, і до чого можна прагнути, відноситися з повагою тапризнанням. Цінності на думку Миколи Федоровича Головатого це такожпевні ідеї, погляди за допомогою яких люди задовольняють свої потреби таінтереси. Зупинимося на основних властивостях цінностей. Їх можна поділити на трикатегорії: 1) Ті цінності, які для однієї людини є цінними, інша особа моженедооцінювати, або зовсім не вважати за цінність. Таким чином, однією ізнайхарактерніших властивостей цінностей – її суб’єктивність. 2) Приоритетне значення мають індивідуальні цінності людини надсуспільними. Ієрархія індивідуальних цінностей є своєрідною ланкою, яказв’язує окрему людину і суспільство. Тобто, є духовний світ людини іпевна культура суспільства, які взаємопов’язані і взаємодіють задопомогою цінностей окремої людини. 3) Ще одна особливість полягає у тому, що ціннісні орієнтації не можутьбути заданими чи принесеними кимсь ззовні. Вони – результат діяльностіконкретної людини. Ціннісні орієнтації – це певна сукупністьієрархічно пов’язаних між собою цінностей, які задають спрямованостілюдському життю. У філософському словнику ціннісні орієнтації – „важливіелементи внутрішньої структури особистості, які закріплені життєвимдосвідом особистості, всією сукупністю його переживань”. Ціннісні орієнтації людини складаються в певну систему. Серед всієїієрархії цінностей можна виділити ті, які є загальнолюдськими, абоглобальними, тобто властиві переважній більшості людей, наприклад:Свобода, Праця, Творчість, Гуманізм, Солідарність, Чесність,Вихованість, Інтелігентність, Сім’я, Нація, Народ, Діти. Зниженнязначення цих цінностей викликає в нормальному суспільстві серйознізанепокоєння. Ціннісні орієнтації особистості не тільки визначають мотиваціюіндивідуальної поведінки, але й складають світогляд людини. Ціннісніорієнтації молоді формуються в процесі виховання і навчання. Причомунавчання має на меті не стільки повідомити конкретні знання в певнійгалузі, скільки відтворити культурні і історичні нормативи, які сприяютьсамореалізації особистості. Через виховання здійснюється трансляція(передача) ціннісних орієнтацій від покоління до покоління як навербальному так і на невербальному рівнях. У ході історичного розвитку сформувалося цілий ряд механізмів, здопомогою яких здійснюється передача цінностей через покоління. Середних чільне місце посідає: сім’я, церква, мистецтво, література,уютьцінності соціалістичного суспільства, але повністю їх не заперечують.Такі молоді люди мають відношення до робітничого і профспілкового руху,пропагують ідеї лібералізму. У випадку розвитку в суспільстві процесівринкової економіки, молодь цієї групи, на думку науковців, скорішепоповнить першу групу. Четверта група – це молоді люди, для яких характерно не простозаперечення „старого світу”, а нетерпимість до будь-яких цінностей,окрім своїх власних. Такий тип молоді вчені визначають якквазіреволюційний, тому, що вони настільки радикальні, що не простопрагнуть розірвати свої відносини зі старим світом, але просто готовізруйнувати їх. Таким людям властива нетерпимість до накопичення. Зважаючи на велике різноманіття ціннісних орієнтацій молоді, Ю. Волковподілив їх на певні категорії. Зокрема: інтелектуально-освітні цінності,культурні цінності, політичні цінності. Коротко розглянемо, які самепереваги надають молоді люди у названих категоріях. Інтелектуально-освітні цінності. Їх необхідно розглядати в ракурсірозумового, творчого потенціалу, який нажаль значно знизився за останніроки. Цей феномен вчені пов’язують, насамперед, з погіршенням фізичногота психічного здоров’я молодого покоління. Швидко збільшується кількістьзахворювань, росте число людей з розумовими вадами, дефіцитом ваги, це єнаслідком багатолітньої алкоголізації населення а також неповноцінногохарчування. Соціологи твердять, що свої інтелектуальні здібності молодьоцінює досить низько. 19% молодих вважають свої здібності у цій галузівисокими, 22% називають себе талановитими. В очах молодих продовжуєпадати цінність розумової праці, освіти і знань. Навіть студенти ненадають великої уваги знанням, не цінуючи їх. Сьогодні значно виросланерівність у галузі освіти (з’явилися елітарні навчальні заклади);вагомою загрозою для суспільства стала „відтік мозків за кордон”). Культурні цінності сучасної молоді. Суспільство, яке на перший планпоставило матеріальне благополуччя та збагачення, формує відповіднукультуру і життєві потреби молоді. Електронні засоби масової інформаціїзаповнюють значну частину їх вільного часу і виступають як важливийінструмент формування духовного світу, культурних цінностей та установокдля сучасної молоді. Зокрема, для 1/3 молодих людей перегляд телепередач– є першочергове заняття у вільний час. Наприклад, універсальнийхарактер, за спостереженнями науковців, має для багатьох молодих людейакт покупки добре розрекламованих товарів. Залучення до світу престижнихі красивих речей стає самоціллю існування, смислом буття. Культ моди,речей, споживання оволодіває свідомістю молоді і набуває універсальногохарактеру. Класична культура починає втрачати цінність і привабливість. Сьогодні спостерігається тенденція до подальшої дегуманізації ідеморалізації соціокультурних цінностей. Ця тенденція проявляється впіднесеному інтересі молоді до сцен і епізодів насилля і сексу,жорстокості в кінематографі, телебаченні, театрі, музиці, літературі,мистецтві. В соціокультурних цінностях переважають споживацьківі. В соціокультурних цінностях переважають споживацькіорієнтації. Тільки кожний: 6-й займається спортом, 10-й у вільний часвідвідує студії, кружки, кожний 16-й займається самоосвітою, протепереважна більшість відпочивають у колі друзів чи біля телевізора. Врезультаті такого підходу відбувається тотальне викорінення ізкультурного обігу цілого пласту культури, мистецтва, науки. народнакультура (традиції, звичаї, обряди, фольклор) сприймається більшоючастиною молодих як анахронізм (непотрібний пережиток). Політичні цінності. Аналіз стану політичних вподобань молоді даєможливість стверджувати, що вони в достатній мірі різнополюсні.Кількість молодих людей, які постійно цікавляться політичними подіями вкраїні становить лише 13, 2%, тоді як 33,4% політикою не цікавлятьсязовсім. Молодь в політичних цінностях є досить прагматичною: політикарозглядається молодими людьми як засіб завоювання авторитету, талідерства. Проте, зважаючи на політичні події останніх часів, а самевибори президента України 2004 року, слід зазначити, що політичнаактивність молодого покоління значно зросла. Таку активну політичнупозицію молоді можна пояснити, виходячи з того, що молоді властивепочуття власної гідності, а також прагнення змінити майбутнє країни,бачачи позитивні перспективи у майбутньому президентові В. Ющенкові.




Література: Волков Ю. Г., Добреньков В.И., Кадария Ф.Д., Савченко И.П., ШаповаловВ.А. Социология молодежи: Учебное пособие / под ред. проф Ю.Г. Волкова.– Ростов-н /Д.: Феникс, 2001. Головатый Н.Ф. Соціологія молодежи: Курс лекций. – К., 1999. Головенько В.А. Український молодіжний рух у ХХ столітті. – К., 1997. Кравченко А.И. Социология: Учеб. пособие для студ. высш. пед. Учеб.заведений. – М. Издательский центр «Академия», 2002. Павловский В.В. Ювентология: проект интегративной науки о молодежи. –М.: Академический Проект, 2001. Про становище молоді в Україні. Щорічна доповідь президента УкраїниКабінету Міністрів та Верховній Раді України. Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. – Львів: Кальварія, 2003.

ГЛАВА I. МОЛОДЬ ЯК ОСОБЛИВА СОЦІАЛЬНО - ДЕМОГРАФІЧНА ГРУПА


5289996351390803.html
5290056424186146.html
    PR.RU™